?

Log in

...

...передтижні дня народження якісь особливі. чогось очікуєш (всупереч усім і вся), чогось переймаєшся (незважаючи на), а кволенькі протягом року мрії, стають зухвалими-зухвалими, й просто лізуть межи очі... я вже не говорю про й так нахабні мрії. взагалі на шию вилазять й так і просяться зірватися із кінчика язика "у світ широкий" - дзуськи. просити когось щось - та ще халепа. часом... часом зі сторони краще видно чого дійсно треба. навіщо просити? самі запропонують. самі й дадуть

й ніяк інакше

ще б пережити завтра й понеділок...
субота - гаррі поттер у IMAX-і. можливо - на озеро у феофанії...
неділя - back to work
а з понеділка - тренінґи у центрі підготовки волонтерів до євро 2012. нарешті навчуся надавати першу медичну допомогу;)))
(й дуже сподіваюся, що цей skill мені не пригодиться у цьому (а бажано й і у всіх наступних) ВЗАГАЛІ)

скучила за молодшим...
і зовсім не скучила за фраником. зате відчуваю, що хотіла б побачити деяких його мешканців. голоси, точніше, якісь певні модуляції у них - змушують мене хотіти поприїхати й туди. жалкуватиму - вже зараз знаю. але як і Королева - поплачу зараз. потім - посміюся

привіт^^
Originally posted by gady_tribute at 3 ЧЕРВНЯ «БРАТИ ГАДЮКІНИ» ЗІГРАЮТЬ ВЕЛИКИЙ КОНЦЕРТ ПАМ’ЯТІ СЕРГІЯ КУЗЬМІНСЬКОГО.
3 червня у київському Палаці Спорту легендарні «Брати Гадюкіни» разом з кращими українськими рок-музикантами зіграють концерт пам’яті Сергія Кузьмінського «Я вернувся домів». Окрім «гадів» у концерті візьмуть участь «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», білоруси «Ляпіс Трубєцкой», «ТНМКонґо» , «Бумбокс», «Мандри», «ТІК», «ДахаБраха» та ще десять рок-гуртів.
«Коли Сергій пішов з життя одразу стало зрозуміло, наскільки його особистість як поета та статусної фігури мала великий вплив на людей. Спілкуючись з нашими друзями та шанувальниками, нам стало ясно, що ті пісні, які співали «Гадюкіни» та любили мільйони людей, не мають права тихо вмирати в музичних колекціях чи архівах, і що їм слід дати нове життя. Саме тому ми вирішили зібрати наших друзів-музикантів в одному концерті, та разом з фанами Сергія згадати його пісні» - розповідає музикант групи «Брати Гадюкіни» Павло Крахмальов.
В роботі над кавер-версіями пісень «Братів Гадюкіних» на сьогодні взяли участь 16 рок-гуртів. Авторські трактовки «гадюкінських» хітів представлять: «Океан Ельзи», «Бумбокс», «Воплі Відоплясова», «Перкалаба», «ТНМКонґо», «Ляпіс Трубєцкой», «ТІК», «Кому Вниз», «ДахаБраха», «Мандри», «The Вйо», «Mad Heads XL», «ФлайzZzа», «Гуцул Каліпсо», «Гайдамаки» та «Димна Суміш».
«Слід відзначити, що наш проект «Я вернувся домів» має дві складові: компакт-диск каверів і власне трибьют-концерт. Кожний глядач в додаток до свого квитка отримає в Палаці Спорту компакт-диск з рімейками наших пісень від популярних груп. І вже інша річ концерт, який не відрізнятиметься від диску за змістом, але буде іншим по звучанню. По суті це буде концерт групи «Брати Гадюкіни», в якому під акомпанемент оригінального складу «Гадів» співатимуть фронтмени шістнадцяти популярних груп» - ділиться подробицями музикант групи «Брати Гадюкіни» Павло Крахмальов.
«Брати Гадюкіни» запевняють, що квитки на концерт будуть «більш ніж доступними», а їхня вартість стане відомою вже найближчими днями. На початку квітня «Брати Гадюкіни» разом з учасниками концерту «Я вернувся домів» дадуть велику прес-конференцію, під час якої ознайомлять журналістів з усіма подробицями майбутнього концерту та пов’язаних з ним проектів.
Слід відзначити, що в 2006 році останній концерт «Братів Гадюкіних» у столичному Палаці Спорту зібрав 12 тисяч глядачів, і дотепер жодні українські та закордонні музиканти не змогли повторити шалений аншлаг «Гадюкіних».

слова

заразом й киці хай тут "поживуть":
караба (кіт) (львівська ґвара)
киць
кицька
кицюня
киця
кіт;
кітка (львівська ґвара)
кішка
коцур (кіт) (закарпаття)
мачка (кішка) (закарпаття)
мацур (кіт) (закарпаття)
мурка
мурчик
няв
нява
нявчик
 
"злодій/лиходій":красти/лиходіяти:
авіопірат (той, що краде літаки)
автокрад (той, що краде авта)
андрус (львівська ґвара)
бандит
братовбивця
бухач (львівська ґвара)
вбивник
вбивця
вбійник
вішатель
воно ото таке голопупе та теплоруке (й) tatusja_bo
головник
головоріз
горлоріз
грабіжник
ґанґстер
дітовбивця
дітогубець
душитель
душогуб
душогубець
жіван (розбійник, злодій, розбишака) (закарпаття)
забійник
запірвач (з.)
заріза
зарізяка
згубник
злодій
злодійчук (дрібний)
злодіяка
злодюга
злодюжка (дрібний)
злочинець
кат (ситуат.)
клептоман (мед.)
конокрад (той, що коней краде)
корсар (мор.)
крадій
крадун
курохват
лиходій
мафіозо (член мафії)
нальотник
насильник
опришник
пірат (мор.)
різун
розбишака
розбійник
розкрадач (на посаді)
торбохват
убивця
убийбатько
убий-душа
хапокниш (від "книш" - хліб, паляниця)
харциза
харцизник
брати (без дозволу)
вальнути (убити) (жарг.)
викрадати
вкрасти
глісанути (украсти) (жарг.)
гнати (украсти) (жарг.)
ґрайфнути (красти) (львівська ґвара)
довгі руки мати (обр.)
забити
забрати (без дозволу)
завалити
заіванити (украсти) (львівська ґвара)
зайванити (украсти) (жарг.)
заковбасити (убити) (жарг.)
заколоти (ножем)
замокрушити (убити) (жарг.)
замотувати
замочити (убити) (жарг.)
зарізати (ножем)
здирати (гроші)
злемешувати
злодіювати
злодіячити
злодюжити
змитрити (украсти) (жарг.)
зробити (убити) (жарг.)
кивати
кокнути (убити) (жарг.)
красти
лупити (гроші)
одірвати (украсти) (жарг.)
підгрібати (під себе)
підсусіджувати
підцапувати
підцуплювати
покласти (убити) (жарг.)
потягти
поцупити
пришити (убити) (жарг.)
розкрадати
розтаскувати
розтягувати (майно)
скомунячити (украсти) (жарг.)
спіонерити (украсти) (жарг.)
спірити (украсти) (жарг.)
стибрити (украсти) (жарг.)
стирити (украсти) (жарг.)
стопорнути (убити) (жарг.)
стягнути
сцупити(украсти) (жарг.)
ударити (украсти) (жарг.)
укатрупити (убити) (жарг.)
уколошкати (убити) (жарг.)
украсти
хапати
юхтити (красти) (львівська ґвара)

Tags:

слова

п'яту точку мож назвать:
балкон (жарг.)
багажник
бандура (жарг.)
булки (жарг.)
гапка (сідниця; пестливо)
гепа (сідниця)
гепака (сідниця (зазвичай велика))
гепка (пестливо)
го́ла (благоприст.)
гудок (жарг.)
ґуза
ґедзло
ґузиця також гузиця
ґузниця також гузниця
ґузно також гузно
ґузя
дупа (жарг.)
дупампулька
дупенкльоц ("таких вражаючих дупенкльоців не бачив я, скільки живу" юрій винничук, "поліція америки мене береже")
дупенція
дупище
дупка
дупусечка
дупуся
дупцюня
дупця
духовка (рідко)
жопа
зад
задниця
задній міст
задок
інший бік
кардан (якщо схилятися до більш автомобільно-музичного (барабан) мовопльоту)
корма
мадам сіжу (рідко)
мякиш (сідниці)
не найкраще місце
нивелиця
нижні півкулі
нівелиця
огузка
озаддя
па́ні-ста́ра (благоприст.)
попа (розм.)
попенганен (жарг.)
попіка
попка
п'ята точка
репа
рітя (закарпаття, хуст)
руз(н)и́ця
сидня
сідло
сідниця
срака
сраця
тил
тухес (жарг.)

слова

негода буває:

бриз (морський вітер)
буран (степова заметіль)
буревій (вітер)
буря (вітер)
буря із зливою; буря із снігом; буря з дощем; буря-негода (поет.)
вітер (рух повітря у поземно); вітрисько (вітер)
вітровій (вітер)
віхала (рідко); віхола
голомороззя (ожеледиця)
град; градобій
гроза
громовиця
гураган
дощ; дощовиця
завірюха
завія
залива (сильний дощ)
заметіль; заметь
заморозки (короткочасне зниження температури)
заморозь (іній)
зефір (вітер)
злива (сильний дощ)
імжа (дрібний дощ)
імла (дрібний дощ, туман)
іній (паморозь)
куря (дрібні частинки ґрунту (рідко - снігу) у повітрі, на шляху)
курява (дрібні частинки ґрунту (рідко - снігу) у повітрі, на шляху)
кушпела (дрібні частинки ґрунту або снігу у повітрі, на шляху)
лавина (величезна маса снігу, що зривається зі схилу і котиться вниз з великою швидкістю)
ледовиця (ожеледиця)
легіт (вітер); легковій (вітер)
ливень (сильний дощ); листобій (сильний дощ)
метелиця
мигичка (дрібний дощ)
мжа (дрібний дощ); мжичка (дрібний дощ)
мовка (діал.)
мокреча; мокрота; мокротеча
мряка (дрібний дощ, туман)
мрячка (дрібний дощ)
намерз (іній); наморозь (іній)
негідь (рідко)
негода (погана погода); негодонька (пестл.)
непогода
паморозь (відкладення льоду на тонких і довгих предметах; іній)
поземка
поморозь (іній); приморозь (іній)
проливень (дощ)
пурга
сіверко
сквирка (погана погода з дощем, снігом)
слота (мокрий сніг)
сльота (мокрий сніг)
сніг; сніг-завірюха (поет.)
снігова крупа
сніговій
снігопад
степовик (вітер)
суховій (вітер)
туман
фуґа (завірюха із сильним вітром)
хвижа (завірюха із сильним вітром)
хвища (вітер із мокрим снігом)
хлющ (сильний дощ)
хляпавка (дощ)
хуга (завірюха із сильним вітром)
хуговій (рідко)
хурделиця (завірюха із сильним вітром, сильний сніг)
хуртеча (завірюха із сильним вітром, сильний сніг)
хуртовина (завірюха із сильним вітром, сильний сніг)
чвиря (мокрий сніг)
шквиря (завірюха із сильним вітром, сильний сніг)
інші звуки:
ага - вираження згоди; ще: ато; антак; авжеж; аякже;
агов - звуконаслідування оклику; ще: агось;
ай - для вираження болі, жалю, раптовості; ще: ой, ох, ех, йой, е, ах;
анумо, ади - "дивись";
бе - погано; ще: ве; також: показувати язика;
блим-блим - очима; ще: кліп-кліп;
вва-вай - для вираження болю;
виль-виль - танцювати вихилясом;
во!.. - супер;
гей - для звертання уваги, оклику; ще: ей, агов;
гм - звуконаслідування, що передає паузу у мові для передачі розмірковування; ще: хм;
гойда-гойда - звуконаслідування гойдання;
гу - 1) звуконаслідування, що передає гудіння вітру; ще: ф-ф-ф; 2) наслідування безперервного плачу;
гульк - 1) раптова з'ява; 2) синонім глип, зирк, глядь; 3) синонім шусть;
ґев - сюди; ґе-ле-ґев! - відгук на нього;
дриґ-дриґ - звуконаслідування дриґання, дрижання;
дряп - звуконаслідування дряпання; ще: цап-царап;
йорз-йорз - йорзати;
кахи - наслідування звуку кашлю; ще: бухи та кахи; кахи-кахи; бухи-бухи;
кріц, кріц-кріц - наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (гуцульське);
круть-верть - наслідування вертіння; ще: скік-верть;
кусь - наслідування кусання; ще: цап;
морг - моргати очима; ще: луп;
лоп-лоп - в значеннях відтворювати звуки: лопання, клацання; бовтання; квоктання квочки; помаху крил; стьобання батогом;
лусь - наслідування лускання; ще: лулусь;
пих-пих - звуконаслідування пихтіння, напр. куріння цигаркою; ще: бих-бих;
пнись - дієслівно-вигукова форма дієслова пнутися;
пурх - звуконаслідування пурхання;
пшик - звуконаслідування шипіння, випаровування;
рип - наслідування рипіння снігу, дверей; 1) Різкий звук, що вини¬кає від тертя предмета або його частини об щось; звук, який видають деркачі та деякі інші птахи. За одним рипом – водночас, за¬разом; З рипом – з труднощами, через силу. рипання, рипати, рипіти;
2) рип-рип - Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. 2. розм. Уживається, як присудок зі значенням рипнути;
се-се-се = ха, не тут-то було;
скакіць! - утік, стрибув;
смик - від смикатися; ще: сіп;
стриб - звуконаслідування стрибання; ще: стриб-скок; скок; скік-поскік; плиг; стриб-скакіць
стук - стук - стук, стук - стук - стук - удари серця;
сусіль! - (діал.) раптова поява; також втекти - те саме, що: шасть; шмиг;
тень-тень - у животі від страху (тенькає);
тиць - дія давання у руки;
тіп - від тіпатися; хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, смикатися; (- серце) калатати убитися;
трах-трах-тах... трах-тарах-тах...- звукове вираження ритмічного погойдування швидкого поїзда;
трісь - звуконаслідування ламання; ще: хрясь;
турай! = зверни увагу!
тю - звуконаслідування зневаги (як плювання); ще: тьху, пхе, овва; пху;
у-у - відмова, незгода, заперечення; ще: е-е;
фур-фур - звуконаслідування обтріпування; коні теж фуркають;
ф'ю - наслідування звуку свисту;
хаміль-хаміль - (розм.) швидко, хутко;
хвись - політ кудись: "От так, свату, вгору хвись, щоб тобѣ брикали" (Іван Некрашевич, XVIII); ще: удар батогом;
хвиць - кобила хвицяє;
хвіть-хвіть - звуконаслідування присвистування;
хить - від хитатися; ще: хитю-хитю;
хіп - рвучко хапати; ще: хап; хвать; хоп; хапу-хапу; лап;
хльос-хлюп - звуки негоди, хвищі; ще: ха-у-у! ха-у-у!
хрум - наслідування звуку хрумання; ще: хрум-хрум - їсти із жадібністю;
хух - для передачі відчуття полегшення, задоволення (наприклад, від питва, наїдків);
цок - наслідування звуку підків коня; цокання бокалів, скла;
чик-чик - наслідування звуку розрізання (ножем);
чирінк, чирінк-чирінк - наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (верховинське);
ш... ш... - звуковий вияв шуму, шепоту; ще: шу-шу, шу-шу;
швіт', швіт'-швіт' - наслідування звуків кісьби (марамаросся);
штовх - наслідування штовхання;
шуг - наслідування польоту; швидкий рух;
шурх - 1) шурхіт листя, паперу; 2) швидкий рух;
шусть - швидкий рух;
щик-щик - звуконаслідування щикання; ще: гик-гик; хик-хик;
звуконаслідування води:
бл(д)ух - наслідування звуку від виливання води; ще: бр(д)ух; ждух;
бовть - звуконаслідування пірнання: «Черв’як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука!, бовть! ..вона за удку — хіп! А удка — сіп! З води шубовсть в окріп!» (П. Гулак-Артемовський)
бовх - наслідування звуку падіння у воду; ще: бовсь; чубовх; шубовх; бобовх; буль-буль;
дзюрк - наслідування дзюрчання;
кап - звуконаслідування капання води;
плюсь - наслідування плюскотіння;
сьорб - наслідування звуку сьорбання;
хлюп - наслідування звуку хлюпання, плескання; хлюп-хлюп (спокійне море);
шубовсть - звуконаслідування голосного пірнання;

звуконаслідування кроків, ходи:
диб-диб - іти, дибати, шкандибати;
гуп - звуконаслідування кроку; (може бути глухий удар);
туп-туп - звуконаслідування кроків;
чалап - наслідування звуку чалапання; ще: чап-чалап;
човг - наслідування звуку човгання;
топу-топу - звуконаслідування топотіння (табун топотить);

звуконаслідування грі на музичних інструментах:
бам-бам - бубнарити - грати на бубні;
бринь-бринь - звуконаслідування грі на гітарі, бандурі тощо;
бутум-бас - наслідування грі на віолончелі;
ду-ду - звуконаслідування гри на сопілці;
лірі-лірі - звуконаслідування гри на лірі;
тирири - наслідування грі на музичному інструменті;
ті-лі-лі - наслідування грі на музичному інструменті;
тринь-тринь -звуконаслідування тринкання на музичному інструменті;
...наша мова - найбагатша на означення зору, менше багата, але все-таки багата на означення вражень слуху...
ся мова дає нам тисячі способів на означення далечини, світла в його нюансах,
цілої скалі кольорів, цлої скалі тонів, шумів, шелестів, цілої безлічі тіл...

іван франко

звуконаслідування ударів:
апть - "хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть" (г.тютюнник);
бавх - ще: бебевх, бебех, бевх, бовх, жбевх, чубовх, шубовх;
бах - звук від глухого удару; ще: гах, жах, тах, фах; також звук від пострілу;
бац - дзвінкий удар (стусан); раптовий удар;
бац! бех!.. - удар булавою;
бзінь - свистячий тонкий звук; ще: брінь/бринь; дзвінь; дзінь; дрінь; квінь; трінь; фрінь; цвінь;
блись! блись! - удар шаблею;
бух - глухий удар; ще: бубух; також: постріл із рушниці;
буц - удар рогом, чолом;
гегеп - важкий удар: «Грицько ухопив герлигу. — А куди? ..куди!.. — закричав. Та — гегеп! ґерлигою по горобенятах» (Панас Мирний);
гуп - наслідування глухого удару;
гур-гур -
1) наслідування звуку гуркотання (про грім); «Темно, аж сумно... І відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною. Тихий задуманий блиск тремтить по стінах, на миснику й на іконах. «Гур-гур...» — торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра» (С. Васильченко «Дощ»);
2) "А потім гармата як ревне: гур-гур!"
грюк - 1) наслідування звуків стукання, грюкання; ще: стук, брязь; стук-грюк, стук-гряк;
2) гармати, вулкани, грім теж грюкають;
кабурх - кинути чимось важким;
клац - наслідування звуків клацання;
луп - звуконаслідування лупання, биття; очима теж лупають; ще: лясь; лусь; лулусь;
праск - звуконаслідування пострілу;
тарах - ще: тах-тарах; та-рарах; торох; трах;
та-та-та - звук зброї (кулемет); ще: со-ко-ко-ко (кулемет сокоче);
тиди-денця - наслідування звучання стуку зубів від холоду;
торох - гучний удар: «Випірнув з дна поганський бог—і торох лобом об кригу» (Ю. Мушкетик);
хлоп - наслідування звучання удару, хлопання;
хоп - раптовий удар; ще: хряп;
черк - удар косою: «немов хто косою — черк! А вдруге світліше — дзінь!»;
чирк - наслідування звучання чиркання (розпалювання вогню, добування іскри);

звуконаслідування дзвінких (металевих) ударів:
бам-бам - дзвін бамкає;
бам-балам - дзвін баламкає;
бов-бов - "Бов! Бов! Бов! - не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах" (А.Хижняк);
бом-бом - дзвін бомкає;
брязь! - дзвінкий удар;
бум - наслідування звуків удару у дзвін; ще: дзень-дзелень; (мелодійніший) трінь-трень; дзень-дзинь;
дзень, дзелень, дзінь - наслідування металевого звуку, удар крицею, шаблею. шаблі - дзвенять; «Коли ішов до криниці, відра дзень, дзень, дзень: руки тремтіли» (В. Дрозд); «Ось Григорій став і мантачить косу. Дзінь-дзінь!.. Дзінь-дзінь!» (О. Десняк);
дзінь-дзень... дзінь-дзянь... - ще: ідзянь-ідзінь... дзянь-дзінь; дзень...дзень..;

звуконаслідування падінь:
брикиць;
бряк;
дзвяк;
кувирдь;
хиць - хрьопнутися, хряпнутися;
хряпусь;
цвак;
цвяк;
цмак;
швак;
швирдиць;
швяк;

флешмоб a.k.a ланцюгівка

від kagbe-pin
-____-

- Аніме та "Ванпіс"
та-а-ак!
 люблю мультики. і завжди любила;)
єдине, що мені не дуже вистачає власне в аніме - сюжетів на кшталт beetlejuice^^
останнє з баченого, що більш-менш у тім керунку - shiki. але то трохи не те...
а ванпіс - то взагалі епік. як і решта кльового шоунену)))
- Українська та японська
...улюблена моя цитата - "для того, щоб зрозуміти систему треба вийти за її межі"
вивчення інших мов завжди help дізнатися більше про свою власну. знання власної - зрозуміти й вивчити свою
таке собі зачароване коло. до речі, дуже й дуже цікаве...
- Сірнички))
так, це зветься філуменія - колекціонування сірникових коробочок
мені обіцяли завтра із казахстану принести
це коли витрачаються останні гроші на об'єкт свого цілко матеріалістичного бажання, а володіння цими скарбами видається найбільшим щастям у житті - й тільки інший колекціонер може це зрозуміти
частково чимось нагадує нав'язливі ідеї серійних убивць, ні? є те, чим хочеться володіти, бо воно відповідає параметрам потреби, бо воно є
- Традиції
...особливо повернена на забобонності - таки, да
і відчуття, що не все просто так, і все повязане-зв'язане, плетене-переплетене - таке теж є. куди ж без цього?))
- Салатовий
...улюблена барва. від першої улюбленої книжки - чарівник смарагдового міста волкова
імхо, УСІ кольори у світі існують хоча й не з точки зору фізики, you know для того, щоб відтіняти саме цей колір - салатовий, лаймовий, зеленкавий...

і, взагалі. цих п'ять асоціацій - усе, що про мене і є знати)))
Ономатопея (грец. ὀνοματοποιΐα) — слово, що є результатом звуконаслідування. Найчастіше ономатопоетичною є лексика, яка прямо пов'язана з істотами або предметами — джерелами звуку: наприклад, дієслова типу "квакати", "нявкати", "кукурікати", "торохтіти" і похідні від них іменники... (wiki says)
 

звуконаслідування тварин:
баран бекає: бе-е; ще: ба-ба-ба; бе-ке-ке;
вівця мекає / бекає / бляє: ме-ке-ке;
вовк виє: у–у–у...; ще: в-а-у-у-у! ще: воу-воу;
ворона каркає: кар-кар; ще: (для передачі більш близького каркання) кра-кра;
гадюка сичить: си-си;
глухар токує: теке, теке, тек, тек, тек!
гоготун (вид чайки): го-го-го;
голуб вуркоче / буркоче / туркоче: буркуку;
горобець цвірінькає: цвінь-цвірінь / цвірінь-цвірінь / цінь-цвірінь / цінь-цінь;
грак/г(р)айворон гракає / г(р)аяє: гра-гра;
гусак ґелкоче / гелгоче / гагає / ґерґоче / шайкає: ґа-ґа-ґа; ще: тра-тра-тра; га-га-га, гел-гел, ге-ге-ге;
джміль (політ): ж-ж-ж;
деркач: дер-дер;
жаба квакає / кумкає: ква-ква; кум-кум;
жайворонок співає: тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх;
жук: ж-ж-ж;
журавель курличе: курли! курли! ще: кру-кру!
зозуля кує: ку-ку;
індик гика: гик-гик-гик;
їжак фирчить / чмихає: фир-фир; ще: пх-пх-пх;
качка качить / крякає, кахкає / вуткає: кря-кря, ках-ках / вуть-вуть;
квочка кокоче / квокає: ко-ко; кво-кво;
кінь ірже / ігає / геготить: і-го-го;
кіт нявкає: няв;
коза мекає: ме-е;
коник-стрибунець: т-р-р. тинь;
корова мукає / реве / бухає / мекає: му-у; ще: рику-рику;
курка кудкудакає / кокотить / кудкудахкає / кіркає: коркодак, кудак, коткодак, котодак, куркудак, куткудак; ще: тю-ун, тю-ун;
ластівка щебече:
лев гарчить:
лелека співає (на гнізді): ле-ле-ле;
лисиця дзявкає: дзяв-дзяв;
папуга: чир-чир;
півень кукурікає: ку-ку-рі-ку;
пугач кричить: пугу-пугу;
рись рикає / пирхає: рику-рику;
свиня вівкає / кувікає: вів / ку-вів;
свиня рохкає / хрокає, хрюкає: рох-рох; хро-хро; хрю-хрю;
синиця співає: зинь-зинь;
собака вавкає / гавкає / дзявкає / скавчить: вав-вав; гав-гав; ще: ги-р, авур; дзяв; скав;
сова ухкає / кричить: ух-ух; ще: пугу-пугу;
соловей тьохкає: тьох–тьох–тьох;
сорока скрекоче: че-че-че; скре-ке-ке;
цвіркун: чир-чир;
чайка квилить, кигиче: киги-киги;

при(від)кликання тварин
вівця: аш-маш, бе-бе // куш, куша, а-куш; гей, а-гей, гей-гей; арья, ар’йя, арийя;
гусак: гиля-гиля;
качка: вуть-вуть; тась-тась;
кінь: кось-кось; маш-маш, бе-бе; бтпру - стоп; гаття / геття — праворуч, ксобі / ксоб — ліворуч; // куш, куша, а-куш; гайда і гай-гай;
кіт: киць-киць; ще: миць-миць; // птруськи;
коза: козь-козь; маш-маш, бе-бе;
корова: гейди! мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му; // гей, а-гей, гей-гей; гайда і гай-гай; арья, ар’йя, арийя;
курка: ціп-ціп; кура-кура; // киш;
свиня: // куш, куша, а-куш;
собака: сю-сю; на-на; // пішловон;
теля: минь-минь;
тур: мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му;